Злісні неплатники аліментів – це та категорія громадян, яка здатна на систематичне й довготривале порушення закону. Батьки-аліментники, які не виконують рішення суду щодо грошового забезпечення свої дитини, починають «падати» у боргову яму та боротися із законодавчими санкціями.
Як розповіла очільниця Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ірина Свистун, завдяки правовим важелям впливу, що були розроблені Міністерством юстиції України, боржники починають інакше ставиться до обв’язку утримувати своє чадо. Якщо розмір заборгованості по сплаті аліментів перевищує 3 місяці, то особа вноситься до Єдиного реєстру боржників.
Потрапивши до цієї бази:
· неплатник не зможе укласти будь-яку угоду з відчуження майна;
· на нього чекають наслідки, пов’язані з публічністю;
· резиденту реєстра відмовляють у здійсненні будь-якої операції щодо оформленням транспортного засобу.
Після 4 місяців з моменту утворення боргу (та 3 місяців для батьків важкохворої дитини) неплатник обмежується у низці прав, зокрема у:
• виїзді за кордон;
• керуванні транспортними засобами;
• користуванні зброєю;
• полюванні.
Також воля боржників не береться до уваги під час вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України – другий із батьків може подорожувати з чадом не інформуючи про це боржника по аліментах.
Не менш дієвим є застосування й фінансових санкцій, а саме штрафу за несплату аліментів залежно від суми заборгованості:
• понад 1 рік – 20%;
• понад 2 роки – 30%;
• понад 3 роки – 50%
Варто зазначати, що прояви безвідповідального батьківства караються й виконанням суспільно корисних робіт. Тому, якщо розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців (3 місяці, у разі наявності в дитини тяжкої хвороби), то працювати доведеться від 120 до 240 годин. У випадку вчинення подібного адміністративного порушення повторно на неплатників чекає збільшення годин суспільно корисних робіт – від 240 до 360.
Проте, існують окремі випадки, коли навіть притягнення до адміністративної відповідальності не змушує боржника схаменутися. Продовжують переконувати таких осіб вже норми Кримінального кодексу України, а саме стаття 164, застосування якої загрожує:
· громадськими роботами тривалістю від 80 до 120 годин;
· арештом на строк до 3-х місяців;
· обмеженням волі на строк до 2-х років.
За повторне притягнення до відповідальності за цією статтею загрожує:
· громадськими роботами тривалістю від 120 до 240 годин;
· арештом на строк від 3 до 6 місяців;
· обмеженням волі на строк від 2 до 3 років.
До речі, з початку 2020 року державні виконавці стягнули на користь підростаючого покоління:
· Полтавщини – 84 мільйони гривень;
· Сумщини – 55 мільйонів гривень;
· Чернігівщини – 50 мільйонів гривень.
